Історія

Розвиток центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у Донецькій області починається, коли було прийнято розпорядження Представника Президента України від 02 березня 1993 року №80 “Про створення обласного центру соціальних служб для молоді”

До 2000р. центри працювали на реалізацію державних, регіональних та місцевих програм.

Протягом 2004 року центри соціальних служб області пройшли процедуру перейменування. Відтепер до назви центрів увійшли слова “сім’я і діти”. Із зміною назви на рівні законодавства визначено, що клієнтами центрів соціальних служб є сім’ї, діти, молодь.

Також у 2004 році Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. N 1125 було утворено у складі Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту на базі Державного центру соціальних служб для молоді Державну соціальну службу для сім'ї, дітей та молоді як урядовий орган державного управління.

Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді є правонаступником Державного центру соціальних служб для молоді.

Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді було ініційовано прийняття ряду нормативних документів, які визначили пріоритети розвитку соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю в Україні:

  • Внесено зміни до Загального положення про центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (Постанови Кабінету Міністрів №1620 від 15.11.2006, N 725 від 12.05.2007, №1189 від 11.11.2009), в результаті чого змінилися завдання, які виконують районний, міський, районний у містах, селищний та сільський центр:
    1. проводить соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, шляхом їх виявлення, обліку та вивчення потреб, планування та визначення методів допомоги, надання соціальних послуг, забезпечення за необхідності соціального супроводу;
    2. сприяє розвитку та підтримці сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом: пошуку та підбору кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі та направлення їх на навчання; навчання та підготовки кандидатів в опікуни та піклувальники; соціального супроводження прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу;
    3. проводить у сім'ях, серед дітей та молоді за місцем проживання інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом поширення соціальної реклами і проведення консультацій;
    4. забезпечує проведення на належному рівні соціальної роботи, запобігає професійним ризикам шляхом організації навчання соціальних працівників, наставництва та професійної підтримки на робочому місці.
  • 15 січня 2009 року за N 878-VI прийнято Закон України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», яким визначено організаційні і правові засади соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю. Цим Законом здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю покладається на урядовий орган державного управління; республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міські, районні у містах, селищні та сільські центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
  • Внесено зміни в Закон України «Про соціальні послуги» (16.04.2009);
  • Наказами Мінсім’ямолодьспорту від 04.11.2008 р. №4414 визначено Стратегію розвитку системи соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді на 2009 – 2014 роки, а також прийнято План впровадження Стратегії розвитку системи соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді на 2009 - 2014 роки (від 25.12.2008 № 5027);
  • накази Мінсім’ямолодьспорту від 09.02.2010 № 284 «Про спеціалізовані формування центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді», зареєстрований в Мін’юсті 23.02.2010 № 178/17473) та від 03.03.2010 № 590 ««Про затвердження Примірного положення про спеціалізоване формування центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді», яким затверджено перелік спеціалізованих формувань, які створюються центрами та їх примірне положення;

Отже, після прийняття вищезазначених документів було визначено пріоритети для центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, це: забезпечення якості та доступності соціальних послуг, раннє виявлення, облік, соціальний супровід сімей, дітей, молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, мобілізація місцевих громад на вирішення проблем дітей, сімей та молоді.

Указом Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 09 грудня 2010 року було реорганізовано Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту та Державну соціальну службу для сім’ї, дітей та молоді, в результаті чого в міністерстві соціальної політики утворено управління соціальних служб, якому підпорядковані центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Реорганізація в регіонах відбудеться протягом 2012 - 2014 років.

Соціальним супроводом сімей центри соціальних служб займаються ще з 2002р. (Програма соціальний супровід неблагополучних сімей та Порядок здійснення працівниками центрів соціальних служб соціального інспектування з метою забезпечення супроводу неблагополучних сімей затвердженого наказом Держкомсім’ямолоді 4 лютого 2002р. Це був новий напрямок роботи центрів, тому обласним центром протягом 2002-2003 років проводиться ряд навчальних семінарів для директорів та спеціалістів центрів соціальних служб, складається спільний план (центр соціальних служб, управління у справах молоді, служба у справах неповнолітніх, управління освіти, кримінальна міліція).

Розв’язання проблем сімейного неблагополуччя через раннє виявлення, облік, соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, – основна функція системи центрів соціальних служб в Україні, яка здійснюється в рамках спеціалізованих формувань центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді „Служба соціальної підтримки сімей”.

Наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціального захисту населення України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.06 р. № 1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах» визначено роль та повноваження кожного з семи центральних органів виконавчої влади та їх відповідних територіальних підрозділів у вирішенні проблем зазначеної категорії сімей, зокрема: виявлення таких сімей та направлення про них повідомлень до центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; здійснення оцінки їх потреб та функціонування дорадчого органу як основного інструменту взаємодії при забезпеченні допомоги сім’ям, які потрапили у скрутне становище.

У 2007 році було продовжено практику впровадження міжгалузевих порядків взаємодії, зокрема наказом Мінсім’ямолодьспорту і Мінпраці від 06.08.07. № 2778/416 затверджено Порядок взаємодії центрів соціальних служб і органів праці та соціального захисту населення в наданні соціальних послуг сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах, метою якого є забезпечення комплексного підходу в наданні різних видів соціальної допомоги сім’ям, які знаходяться під соціальним супроводом.

З метою створення в Україні єдиної структурованої інформаційно-аналітичної системи раннього виявлення та обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, наказом Мінсім’ямолодьспорту від 21.12.07 № 4991 було затверджено Порядок формування, ведення та використання Загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Даним наказом Держсоцслужбу визначено Державним оператором, який забезпечує формування, ведення та використання Загального банку даних. Наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 27.05.2010 № 1480 затверджено в новій редакції Порядок здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Якщо соціальний супровід сімей – напрям, який центрами вже освоєний, то запобігання відмовам від новонароджених дітей – напрямок, яким почали центри займатися фактично з 2005року. Було складено угоди з органами охорони здоров’я, створено мережу консультативних пунктів у пологових будинках, здійснюється соціальний супровід жінок з новонародженими дітьми, які потрапили у складні життєві ситуації. З метою врегулювання питання взаємодії центрів соціальних служб із закладами охорони здоров’я щодо профілактики раннього соціального сирітства прийнято спільний наказ Мінсім’ямолодьспорту та МОЗ від 24.07.07 № 2640/420 „Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров’я щодо профілактики раннього соціального сирітства” (зареєстровано в Мін’юсті 06.08.07 № 898/14165).

Робота щодо попередження насильства в сім’ї здійснюється центрами відповідно до спільного наказу Держкомсім’ямолоді, МВС, Міносвіти та МОЗ від 16.01.04 № 5/34/24/11 “Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення” та спільного наказу Мінсім’ядітимолодь і МВС від 09.03.04 № 3/235 “Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї”

Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є створення умов дляреалізації права дитини на виховання в сім’ї, забезпечення пріоритету сімейних форм влаштування дитини та попередження інституалізації дітей.

Сьогодні в Україні визнано наступні форми альтернативного сімейного влаштування: опіка та піклування, усиновлення, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

2006 рік був переломним у розвитку прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, після чого даний інститут продовжує розвиватись та набувати нових форм і технологій.

Так, протягом 2007 року було:

  • розмежовано функції між службами у справах дітей та центрами шляхом затвердження Порядку взаємодії центрів і служб у справах дітей у процесі створення та забезпечення діяльності прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 28.02.07 № 588);
  • затверджено вперше в Україні Програму підвищення кваліфікації прийомних батьків та батьків-вихователів (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 4.04.07 № 1015) та програму підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі щодо виховання ВІЛ-інфікованих дітей (наказ Мінсім’ямолодьспорту від 25.07.07 № 2668);
  • підписано меморандум про співпрацю між Мінсім’ямолодьспорту та Українським фондом „Благополуччя дітей” від 18.07.2007 року № 113. Основна мета меморандуму полягає в провадженні Української версії програми „ПРАЙД”;
  • затверджено наказом Мінсім’ямолодьспорту від 25.07.07 № 2670 українську версію програми ПРАЙД «Підготовка кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі» та «Підготовка соціальних працівників до створення та здійснення соціального супроводження сімейних форм виховання».

Соціальна профілактика серед сімей, дітей та молоді передбачає здійснення системного обліку і догляду за дітьми та молоддю, які виявили схильність до асоціальної поведінки а також інформаційно-просвітницької, пропагандистської роботи в сім'ях, серед дітей та молоді за місцем проживання, навчання або роботи, спрямованої на формування в особистості стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя.

Ця робота здійснюється центрами відповідно до спільного наказу Мінсім’ямолодьспорту та Держдепартаменту з питань виконання покарань від 28.09.2010 № 3368/359 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і установ виконання покарань щодо забезпечення соціального обслуговування дітей та молоді, які звільняються з установ виконання покарань» (зареєстровано в Мін’юсті 21.10.2010 за № 962/18257).

Профілактично-просвітницька робота щодо формування збереження та поліпшення стану здоров’я серед дітей, молоді та різних категорій сімей здійснюється центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді через первинну та вторинну профілактику.

Первинна профілактика центрів більшою мірою має інформаційний характер, оскільки спрямована на формування у дітей та молоді сталого відношення до здорового способу життя, готовності відмовитися від деяких негативних стереотипів у поведінці, попередження та усунення чинників, що сприяють виникненню та поширенню негативних явищ. Первинна профілактика здійснюється центрами області через діяльність: Мобільних консультаційних пунктів соціальної роботи у сільській місцевості та віддалених районах міст, Шкіл волонтерів, Служб соціальної підтримки сімей.

Підвищення рівня ВІЛ-інфекції, що спостерігається в Донецькому регіоні зумовлює необхідність здійснення вторинної профілактики. Враховуючи, що основним шляхом передачі ВІЛ-інфекції залишається ін'єкційне вживання наркотичних речовин, існує нагальна потреба здійснення профілактики ВІЛ-інфекції саме серед ін'єкційних споживачів наркотиків.

Таким чином, практична робота мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сьогодні спрямована на:

  • Розвиток та функціонування сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування шляхом проведення інформаційної кампанії з питань пропаганди сімейних форм виховання дітей; проведення навчання прийомних батьків та батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу згідно потреб у влаштуванні дітей; сприяння влаштуванню дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, у сім’ї громадян за існуючими в Україні пріоритетами: повернення в біологічну сім’ю, національне усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу
  • Забезпечення соціальними послугами та підтримкою сімей з дітьми, які потрапили у складні життєві обставини шляхом здійснення обліку сімей, які знаходяться у складних життєвих обставинах, їх соціального супроводу, удосконалення системи взаємодії всіх суб’єктів соціальної роботи та переадресації під час здійснення соціального супроводу сімей
  • Забезпечення доступу до соціальних послуг та підтримка молоді, яка потрапила у складні життєві обставини: молоді з функціональними обмеженнями; молоді яка живе з ВІЛ; молоді, яка має ризик зараження соціально-небезпечними хворобами; споживачів ін’єкційних наркотиків; надання соціальної підтримки та соціалізації випускників інтернатних закладів
  • Забезпечення якості надання соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді шляхом впровадження державних мінімальних стандартів надання соціальних послуг різним категоріям клієнтів; проведення супервізії діяльності соціальних працівників, навчальних семінарів та тренінгів для спеціалістів центрів
  • Збереження існуючої мережи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та збільшення чисельності закладів соціального обслуговування

 

Новости

Новости RSS